Я мушу розповісти. Не хочу, алея мушу. Парад-аледо горизонту зрушений.Чорний вершник в кривавій короніжене коня –тріпоче жилка на скроні,мов безодня.У давнину могутній корольвтомився відпочивати тавиїхав лісом. Така вже роль –без логіки, зранку, під тра-та-та!Підкови дзвоном тривожать ліс,скаче король, глитаючи крик,принцеса фейрі та рудий лисйого чекають двохсотий рік,всихають ріки і небо внизпадає, щоб відштовхнувшись зновспитати: «Кого вже там чорт принісдо наших хмарних летких будов?»Скаче король – наче віра у диво,що той...